Ми постійно повідомляємо про те, як громадськість активно включається в благоустрій населених пунктів, озеленення, облаштування дитячо-спортивних майданчиків, створення комфортних умов для проживання. От і цього разу мова йде про те, що жителі південно-східної частини нашого міста вирішили самостійно вирішити питання щодо зариблення  річки Сухий Омельник, а саме, так званого «ставка» Грабарківський. Раніше цей ставок славився різноманіттям всякої риби. Жили тут  привільно короп, щука,  лин. Водилися раки, в’юни, краснопірки, червоний карась. Досить зауважити, що раніше відразу в післявоєнні роки в 40-50 роках минулого століття  в тодішніх колгоспах «Сталіна» та «Куйбишева», що розміщувались по обидва береги Грабарківської водойми було дві рибальські колгоспні артілі, які щодня виловлювали рибу  в річці, яка йшла на харчування колгоспників. Та все помінялося,  коли  в середині семидесятих років минулого століття місцевий маслозавод, говорять,  що за вказівкою тодішнього першого секретаря райкому партії, зробив під дорогою через вулицю Гагаріна в м. Глобине прямий відвід стічних промислових відходів в річку Сухий Омельник.

Саме цю новину анонсувала директор Глобинської гімназії імені В.Є.Курченка – Катерина Скляр присутнім на зустрічі з нагоди презентації книги  краєзнавця Сергія Харсуна «Відмінник  народної освіти»   про відомого педагога Глобинщини Петра Андрійовича Марченка.

Останнім часом одне за одним з карти України назавжди зникають,  колись квітучі та чудові,  українські села. Згасають назавжди,  мов ті зірки на небі, а разом з ними і опора українського духу, української нації, українського слова. Адже,  це там у місті,  асимілюючись з оточенням,  колишні вихідці з села починають ламати українську мову і вже замість зрозумілого українського «так», від них почуєте «конечно». Це там вони безсоромно припадають до всіх «прелестей» міського життя, руйнуючи народні традиції, моральні устої та звичаї.

1 жовтня 2016 року в  с. Бабичівка Глобинської громади  відзначили свій День села. Цього дня жителі села поспішали   швидше повирішувати всі свої домашні справи, а у селян їх завжди дуже багато, та вирушити до центру села, де сьогодні було їх свято – Свято села.

Цього суботнього дня, в перший день жовтня 2016 року на Центральному цвинтарі в с. Опришки зібралися ті, кому  найдорожчим за життя був Віктор Аврамчук, його рідні та друзі, бойові побратими. Саме цього дня відбулося відкриття пам’ятника на могилі воїна, захисника України, який віддав своє молоде життя за свою Вітчизну,  за мирне небо над нею, щоб ворог не топтав рідної землі.