Ми постійно повідомляємо про те, як громадськість активно включається в благоустрій населених пунктів, озеленення, облаштування дитячо-спортивних майданчиків, створення комфортних умов для проживання. От і цього разу мова йде про те, що жителі південно-східної частини нашого міста вирішили самостійно вирішити питання щодо зариблення  річки Сухий Омельник, а саме, так званого «ставка» Грабарківський. Раніше цей ставок славився різноманіттям всякої риби. Жили тут  привільно короп, щука,  лин. Водилися раки, в’юни, краснопірки, червоний карась. Досить зауважити, що раніше відразу в післявоєнні роки в 40-50 роках минулого століття  в тодішніх колгоспах «Сталіна» та «Куйбишева», що розміщувались по обидва береги Грабарківської водойми було дві рибальські колгоспні артілі, які щодня виловлювали рибу  в річці, яка йшла на харчування колгоспників. Та все помінялося,  коли  в середині семидесятих років минулого століття місцевий маслозавод, говорять,  що за вказівкою тодішнього першого секретаря райкому партії, зробив під дорогою через вулицю Гагаріна в м. Глобине прямий відвід стічних промислових відходів в річку Сухий Омельник.

З того часу все і почалося. Першими згинули раки, потім щука, короп, лин. Зараз з труднощами ще намагаються вижити карась та окунь, які щороку  масово   гинуть від  чергового викиду  заводських відходів в річку. В даний час ця частина річки від величезної кількості отруйних нечистот  швидкими темпами забруднюється, замулюється та заростає очеретом та іншою болотною рослинністю. Майже до половини своєї протяжності   Грабарківська  водойма  вже є настільки забруднена, що є не придатною для проживання  в ній  водної фауни. Від неї постійно йдуть отруйно-неприємні випари, а весною під час розливу річки та в весняно-літній період під час сильних західних вітрів вся ця біло-рожева отруйна маса розходиться по всій річці.

В нашій же державі народні обранці,  діючи в інтересах великого бізнесу прийняли табу на проведення перевірок підприємств, а органам місцевого самоврядування, навіть,  не надали повноважень на організацію ефективної роботи щодо дотримання екологічних вимог з боку тих підприємств,   які в  своїй діяльності вчиняють викиди в довкілля отруйних речовин.

Та все ж ці негаразди не зупиняють глобинців, які мріють про те, щоб у нашому місті, яке має такі чудові плеса водойм,  можна було відродити  рибні запаси.

Саме з цією метою жителі міста Глобине Микола Сироватень, Олег Шрамко, Анатолій Клименко та десятки інших виступили з ініціативою, щоб зарибнити Грабарківський ставок. Адже, якщо така риба виросте, то буде можливість цікаво провести дозвілля на березі річки. А яка то радість для рибалки піймати велику рибу!  За власний рахунок глобинці придбали   понад 100 кг. малька коропа.

Днями   з кладки власноручно обладнаного  жителями міста пляжу поблизу с. Новодорожнє  відбувся запуск малька в річку Сухий Омельник. Майже всі мальки були доставлені без травм  та під час випускання  їх в річку вижили і розплевлися по її широких плесах.

«Ми не думаємо зупинятися, - говорить глобинець Олег Шрамко, - вже в цьому місяці маємо намір провести запуск в річку ще й товстолоба та білого амура. Люди,  почувши про нашу ініціативу,  відгукуються  й собі та бажають приєднатися до нас. За першим разом дали власні кошти, а ми вирішили збирати з бажаючих по сто гривень, більше 30 осіб. Зараз знову проводимо збір коштів. Тож, своє бажання зарибнити річку ми здійснимо. Одне лише хвилює - це зневага до жителів нашого міста зі сторони власників та керівників глобинського маслосирзаводу, які безсоромно зливають свої промислові відходи в річку. Тож, і гадаємо виживе риба чи ні? Хочеться вірити в краще».

Дійсно,  хорошу справу роблять не байдужі жителі нашого міста. Та і проблема стічних вод маслосирзаводу вже надто наболіла в нашому місті та потребує свого вирішення.

Мальок коропа доставлений для зариблення Грабарківської водойми річки Сухий Омельник

Фрагменти з проведення запуску малька коропа в річку Сухий Омельник

Такий відстійник з колись екологічно чистої річки Сухий Омельник зробили керівники та власники Глобинського маслосирзаводу. В будь-якому демократичному західному світі ті, хто забруднює довкілля є особами,  яких оточує презирство суспільства В нас же вони продовжують здобувати надприбутки,  не хвилюючись за наслідки, які спричиняють при цьому екологіїї. А якби місцевим органам надали належні повноваження контролю за станом довкілля та підприємство декілька раз сплатило відповідні штрафи за спричинену ним шкоду, то  про таку проблему ми уже давно і забули та мали знову б екологічно чисту та безпечну річку і чудові місця для дозвілля та  відпочинку.