Володимира Михайловича Андрієнко добре знають в нашому місті Глобине. Адже,  він тривалий час є керівником глобинських  сільськогосподарських підприємств. Та в останній час він стає більш відомим своїми добрими справами на користь всієї громади.

Він і раніше завжди охоче відгукувався  на звернення Глобинської міської ради про надання   допомоги у вирішенні тих чи інших проблем  у місті. Та зараз і сам виступає ініціатором багатьох  починань, які  мають загальногромадське значення. Так, цього року його зусиллями було організовано проведення благоустрою  Мічурянського цвинтарю в місті Глобине. Весною було очищено від заростів та сміття територію старої частини цвинтарю. До речі, під час проведення цих робіт було виявлені залишки давніх поховань,   зруйновані залишки та фрагменти  надмогильних пам’ятників тих часів. В інших містах  такі пам’ятки дбайливо зберігаються та є культурно-історичним надбанням. В нас же,  в комуністичні часи,  формувалось зневажливе ставлення до власної історії та культури,  народних традицій, моралі, культури віросповідань і, як наслідок,   наше нехлюйське ставлення до довкілля, охорони пам’ятків минулого, моралі  саме від відсутності належного виховання, яке раніше було закладено в основи домашнього виховання та усталені традиції.

Володимиру  Андрієнко, сину хліборобів,  неприємно   спостерігати за фактами безгосподарського відношення до землі, до тих фактів, коли    жителі населених пунктів  бездумно викидають сміття та різний непотріб в лісонасадженнях, в населених пунктах та їх околицях.   А особливо боляче  було  бачити,  як окремі глобинці, що проживають неподалік вирішили і територію старого цвинтаря перетворити на стихійний смітник.

Не стоїть осторонь Володимир Андрієнко і проблем екології в нашому місті. Коли одні з підприємців в гонитві за надприбутками, розбудовують свої підприємства, нехтуючи проблемами екології в місті та населених  пунктах, забруднюючи  довкілля неприємними запахами та  промисловими відходами,    він же   дбає про те, щоб екологія в нашому місті ставала кращою. Свого часу він розчистив  частину  берега річки Сухий Омельник на околицях міста  від заростів рогозу та очерету, заглибив їх. Цього року, весною за його кошти було придбано декілька сотень  саджанців  березок, які були висаджені  в різних місцях Глобине – як на території його підприємств,   так і   з благодійною метою ним було передано сотню берізок і до навчального закладу Глобинської ЗОШ І-ІІ ступенів №4, де він  свого часу навчався. Тепер красуні березки прикрашають подвір’я цієї школи.

А на днях за його кошти було придбано обладнання для дитячих майданчиків, яке він безкорисливо встановив поблизу своїх господарських подвір’їв, для того щоб місцева дітвора – діти як його пайовиків,  так і всіх жителів міста,   могли насолоджуватися чудовою  порою дитинства. Адже, воно неповторне і буває лише раз в житті людини. Тож, відтепер діти нашого міста можуть завдячувати і доброму дяді Володимиру, який не рахується зі своїми статками, а дбає, щоб і іншим, а особливо малечі,  було добре жити в нашому місті.

Його приклад гідний наслідуванню. Адже,  лише на облаштування одного дитячого міні-майданчика, не враховуючи затрат на встановлення обладнання, завезення піску та інше,   Володимиру Михайловичу  довелося   витратити  17,1 тис. грн..  Та добрі справи на користь громади не мають ціни.  Безцінні так, як живі добра слава і спогади про його батьків, працівників колишнього місцевого колгоспу імені Мічуріна. Володимир, як і його батьки,  народився далеко від Глобине в Кіровоградській області, та своєю Вітчизною для його батьків і для нього особисто стала саме глобинська земля. До цих пір про його маму, знатного агронома України  Галину Андрієнко,  збереглися легенди. До неї,  простого агронома,  за нелегкою наукою хлібороба, справжнього знавця  секретів полтавської хлібородної землі,  приїздили науковці, професори та кандидати наук  з Києва, Полтави та інших міст колишнього СРСР,  щоб навчитися розуміти землю, перейняти  секрети  вирощування  високих врожаїв сільськогосподарських культур.   Не легко довелося їй, разом з головою колгоспу  Василем Єрофійовичем Курченко,   зуміти на практиці виразити свої хліборобські вміння – адже,  доводилося стикатися з самодурством місцевих партійних чиновників, які,  не розуміючись в хліборобській справі,  доводили свої   бездумні головотяпські плани посіву та обробітку землі до тих, хто дійсно мав хист і вміння цієї справи. Не раз їх заслуховували в райкомі компартії місцеві чинуші  та попереджували і притягували до відповідальності за зрив планів  посіву зернових та технічних культур, за невиконання «високорозумних» та   безсумнівно «правильних» вказівок партії, однак  високі врожаї сільськогосподарських культур, саме в колгоспі Мічуріна,  в черговий раз доказували, що там де є  любов до землі та хліборобської науки, вміння і навички справжніх господарів землі – там успіх справи і досягнення. А проводили обробіток землі і посів сільськогосподарських наук Галина Андрієнко та Василь Курченко тоді,  коли на їх переконання до цього «дозрівала» земля, а подякою за  вміння та навики господарів  були   врожаї сільськогосподарських культур - найвищі в районі та одні з найкращих в Україні.

Тож,  саме ця любов до землі, прагнення бути корисним людям і передалися Володимиру від його батьків. І ці добрі справи залишають по собі  незабутній слід, гідний вшанування і безмежної подяки. Хотілося, щоб його добрий приклад став гідний наслідуванню  іншими підприємцями нашої громади. Адже є   речі, які набагато  вищі від особистого збагачення чи статків. Це речі,  коли твориться добро на користь всієї громади.

Дитячий майданчик по вулиці Центральній в місті Глобине встановлений біля господарського подвіря ПАФ "Урожай" придбаний та встановлений за кошти Володимира Андрієнко

Саджанці беріз та сосни висаджені та дбайливо доглянуті біля господарського подвіря ПАф "Урожай" по вулиці Центральній в місті Глобине