5 червня 2016 року в с. Шепелівка відбулася сходка жителів села на якій розглянули актуальні питання  з життєдіяльності села та його жителів.

Цього   дня на сільському стадіону с. Шепелівки було гаряче не лише від літньої спеки а й від пристрастей, що вирували під час проведення сходки селян. Крім жителів села участь  в сходці брали і представники міської ради, міські депутати, депутат  районної ради, житель цього села Володимир Сухомлин та інші  посадові особи.

Одним з  проблемних  питань, розгляд якого затягнувся мало не на півтори години – було питання  оформлення  жителями села   права власності на земельні ділянки, які раніше в них перебували  в користуванні, так звані, колективні огороди. Свого часу міською радою за зверненнями членів колгоспу імені Мічуріна  було надано земельні ділянки для   розширення присадибних ділянок - городів. А постільки такі наділи давалися  суцільними земельними масивами то і отримали вони назву колективних городів. Протягом тривалого часу  користувачі таких земельних наділів  не  скористались своїм правом безкоштовно оформити їх у приватну власність та  таким чином зняти всі питання щодо права власності на ці земельні ділянки. Та втім вони і не поспішали цього робити ще й з тої причини, що в переважній більшості такі огороди були передані до приватних сільськогосподарських фірм та фермерських господарств, які цю землю обробляли,  а із селянами  розраховувались сільськогосподарською продукцію чи грошима.

І можливо б така «ідилія» тривала б і далі, адже ці землі знаходяться за межами населених пунктів і місцеві ради ніякого впливу на їх розподіл чи контроль за їх використанням не мають. Такі повноваження  щодо розпорядження землею за межами  населених пунктів  мудрі законотворці з Верховної Ради давно вже відібрали в місцевих рад.  Та  в останній час виникла серйозна проблема із забезпеченням обіцяною учасникам АТО землею. Районні владні структури не в змозі, а можливо, за вирішенням інших більш важливих  завдань  і не мають часу щоб  вирішувати ці питання. Проблема  надання землі  колишнім воїнам АТО гостро стоїть не лише на території Глобинської міської ради,  а й по всьому району. Чого тільки варта епопея із землею для «атовців» на території Петрівської сільської ради, де учасники АТО погодили всі питання щодо виділення їм землі, заплатили майже по 3,5 тисячі гривень за виготовлення технічної документації на земельні  ділянки, а колишній очільник Глобинської райдержадміністрації  раз і опередив воїнів та й прихватив собі ту земельку. А яким чином він так оперативно спрацював залишається такою собі таємницею.  Тож, і залишились герої, які ризикуючи своїм життям відстоювали незалежність  України та боронили рідну землю від ворога не просто з «носом», а  ще й понесли такі  затрати. Звісно, що ж добиватися правди та судитися із великим землевласником чи чиновниками з держгеокадастру в них не має коштів.

Та все ж повернемося до тих подій, які спричинили таку бурю пристрастей та емоцій із  земельними ділянками колишніх колективних городів жителів села Шепелівка.

Проблема земельних ділянок в 2 га обіцяних державою учасникам АТО в районі та Глобинській громаді не вирішувалась. Учасники АТО переключили свою увагу на міську раду і своїми численними  зверненнями прохали вирішити це питання та надати їм земельні ділянки на які вони мають повне право: і законне, і чисто людське. Міська рада та її депутати  не маючи повноважень на розпорядження землею за межами населених пунктів, спостерігаючи  практично бездіяльність в цих питаннях органів районної влади вирішили допомогти воїнам-атовцям  в пошуках «вільних» земельних ділянок. При цьому керувалися тим, що чимало користувачів земельних ділянок, які  надавались раніше  померло, частина взагалі виїхала на інше місце проживання. Тому, провівши таку «ревізію» земельних ділянок можна буде  в певній мірі вирішувати і питання забезпечення  земельними ділянками колишніх учасників АТО.

Саме  з цією метою, міськими депутатами було погоджено ще 24 грудня 2015 року надати право Глобинському міському голові  звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з проханням зарезервувати поле площею 90 га (поле №3 колишнього КСГП ім. Мічуріна ) і  далі цитуємо за текстом звернення «для учасників АТО  з можливістю надання, за погодженням  Глобинської міської ради, земельних ділянок громадянам, які надавалися рішенням міської ради попередніх років».

І тут розпочалася ціла земельна епопея  жителів села, які   раніше мали в користуванні земельні наділи під колективні городи.  Адже,  час на оформлення права власності на земельні ділянки,  надані їм під розширення  власних  городів було згаяно, а, як відомо,  наздоганяти завжди важко.  Правда один із районних керманичів, присутніх на сходці селян пообіцяв своє сприяння і мало не вирішення цих питань, особистим візитом разом з представником міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Але, як кажуть, поживемо  побачимо і  дай боже нашому теляті та вовка з’їсти. А взагалі  дане питання  повинне вирішуватися  у юридичній площині, і у представників орендаря, що раніше користувався цими земельними ділянками, достатньо кваліфікованих юристів для цього. А вирішити на сходці отримання земельних ділянок при тому, що міська рада не має на це повноважень,  зрозуміло, що не можливо.

Втім,  емоції селян вихлюпувались за край. Присутні на сходці намагалися перекричати одне одного, викрикували безпідставні звинувачення і не лише на адресу представників органів влади,  а й одне на одного. А взагалі складалося гнітюче враження, від того,  що відбувалося  під час проведення сходки.  Заздрість, неприязнь,  невміння навіть вислухати одне одного, надривні викрики та галас, взаємні звинувачення,  а з вуст окремих   «активістів» навіть нецензурні вислови  - все це говорило про нездорову обстановку в цьому селі. Саме цьому було присвячено друге питання, яке пов’язане з конфліктом окремих односельчан зі своїм земляком – депутатом районної Володимиром Сухомлином. «Нічого не робиш для села», «не робиш внесків до соціальної сфери села», «розорав навіть дороги», «он для жителів Устимівки кошти виділив, а нам ні» - вигукували селяни з місць. А виявляється і для села робить чимало:  школу постійно ремонтує,  допомогу матеріальну  надає,  зупинку громадського транспорту в селі збудував і ще чимало чого. «Він просто не любить афішувати те, що робить, - намагалася  заперечити шепелянам місцева директор школи, -а робить він багато і конкретно, завжди приходить на допомогу. Он дерево поламало дах школи. Він перший прийшов на допомогу і все відремонтував»… Та така позиція не сподобалась іншим жителям села. І вже залунали звинувачення на адресу директора школи –«неправильна ти директорша». «А що нам та школа», пенсіонерам допомоги ніякої», - лунало з місць.

І дійсно одна людина зробить на копійку а роздзвонить на цілого червінця, а інша зробить чимало, а зі скромності й промовчить. Та все ж справа  не в цім. Всі ці звинувачення одне одного, образи, неприязнь, які мов трутизна змії отруюють життя жителів села ніяк не йдуть на користь селу та й самим жителям. Їм би шукати компромісу, жити в мирі і злагоді. Адже село це по великому рахунку – та ж велика родина. Пам’ятаєте  слова нашого великого українця Івана Котляревського «Де злагода в родині, де мир та тишина, щасливі там люди, блаженна сторона». Все можна вирішити разом, спільно шукаючи  компроміси та шляхи вирішення. Але це коли мудрість, а не образи, гординя та заздрість беруть верх.

Лунали звинувачення і на адресу міської ради, що мало робиться для жителів села, а й те що робиться - не так. Зокрема, вуличне освітлення не так змонтували.  Правда тут є свої технічні вимоги і норми, але це коли вникати в суть проблеми, а не  керуватися емоціями. Днями за кошти Глобинської громади в цьому селі буде зроблено ремонт дорожнього покриття вулиці Заріччя. Міська рада не стоїть осторонь проблем  цього села та знову ж їх вирішення, першочерговість та актуальність проблем повинні визначатися  громадою села  і не вигуками,  не криками, не шантажем,  а нормальним спілкуванням. При цьому самим дійшовши згоди,  які з них, цих проблем,  мають бути вирішені в першу чергу.

Фрагмент з проведення сходки жителів с.Шепелівки. На передньому плані депутат Глобинської міської ради Валентина Петриченко