Виступаючи перед ветеранами війни та праці на  урочистих  заходах з нагоди відзначення 30-річчя створення Глобинської районної громадської організації ветеранів  28 березня 2017 року,   керівник одного з найбільших підприємств нашого міста, міський депутат Юрій Мацак  повідомив присутнім, що підприємства,  які входять до агропромхолдингу «Атсарта-Київ», засновником та генеральним директором якого є Віктор Іванчик, постійно приділяють належну увагу проблемам ветеранів, здійснюють соціально значимі проекти в тих місцевостях, де розміщуються їхні агропромислові підприємства.

Зокрема, в цьому році  виділено 120 тисяч гривень на проведення ремонту пам’ятника воїнам, що загинули в роки Другої світової війни, який розміщується на території прилеглій до ВП «Глобинський цукровий завод».

І це  свідчення того, що слова зі справою не розходяться. Але саме важливе, що це підтвердження того, що пам'ять про героїв Другої світової війни є  священна.

Дещо з історії встановлення   пам’ятника та обставин того, чому саме на цьому місці по вулиці Заводській в м. Глобине  він був встановлений.

Поряд з цим пам’ятником знаходиться могила 57 воїнів із частин 297-ї стрілецької дивізії, які в період із 1 по 13 вересня 1941 р. після важких оборонних боїв на східному березі р. Дніпро в районі м. Глобине потрапили в полон до гітлерівців. Полонених воїнів утримували у тимчасовому пересувному таборі для військовополонених на пилорамі цукрозаводу (нині це – приміщення складів). У вересні 1941 р. частину було розстріляно, інші померли після жорстоких допитів. Їх прізвища невідомі. Поховання знайдених 57 останків тіл військовополонених відбулося  по звільненню м. Глобине від німецької окупації у вересні 1943 року. Втім, відразу в повоєнний час, ті з місцевих краєзнавців, хто займався з’ясуванням  обставин перебування полонених в тимчасовому таборі м. Глобине на території цукрозаводу,   стверджували, що було розстріляно понад 200 осіб. Тільки місця знаходження останків тіл решти полонених  за  2 роки окупації, військовий час  та післявоєнні роки, обтяжені необхідністю якнайшвидшої відбудови народного господарства  так і залишилися не встановленими. 

26 грудня 1961 року працівники Глобинського цукрозаводу  на   загальних зборах прийняли рішення про встановлення пам’ятника біля могили загиблих полонених воїнів 297-ї стрілецької дивізії. Пам’ятник було   виготовлено Харківським скульптурним комбінатом (скульптор П.С.Андреєв)  та урочисто відкрито 5 листопада  1962 року. Сам пам’ятник являє собою  залізобетонну скульптуру воїна (вис. 2,5 м) встановлену на цегляному, оштукатуреному постаменті (вис. 2,3 м), на якому закріплено 2 чавунні дошки (0,9 х 0,68; 0,6 х 0,4 м) з пам’ятними написами: «Вечная память героям, павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины»; та «Вечная память воинам-землякам, павшим в боях за Родину с немецким фашизмом 1941 – 1945 гг.» і прізвищами 11 воїнів-земляків, робітників Глобинського цукрозаводу, які загинули на фронтах Другої світової  війни  в 1941 – 1945 роках.

Заходи з реконструкції пам’ятника та благоустрою прилеглої території  сприятимуть увічненню пам’яті полеглих героїв, будуть належною пошаною тим, хто вніс свій вклад в перемогу над коричневою чумою 20-століття – німецьким нацизмом.

Памятник загиблим воїнам Другої світової війни на території прилеглій до Глобинського цукрового заводу