Зараз, коли актуальною на часі стає  медична  реформа в нашій країні і запроваджується інститут сімейного лікаря,   цікавим є екскурс в недалеке минуле – якою була сільська медицина в столітті, що минуло?

Розглянемо це на прикладі села Опришок. На початок 20 століття жителі села Опришок та навколишніх сіл і хуторів входили до 4 –ої  Глобинської лікарської дільниці Кременчуцького повіту. В містечку Глобине тоді діяла земська лікарня, був один лікар та два фельдшера.

Вже в 1920-1930 роках  жителі села Опришок мали змогу лікуватися в Пирогівській лікарні.

Сільська лікарня в с. Опришки  з’явилась в 1943 році після звільнення села від німецької окупації.

Вже в наступному 1944 році Опришківська лікарня була перепрофільована на інфекційну лікарню. Керівником  медичного закладу була лікар Костіна Лідія Михайлівна. З 1945 і по 1950 роки на протязі десятиріччя лікарнею керував лікар Ярошевський Іван Степанович. В цей час в Опришківській лікарні також працювали  лікар  Кириленко Зінаїда Федорівна (1949-1964 роки), першим сільським стоматологом  Гринберг Нінель Семенівна, потім її замінила стоматолог Загорулько Лідія Григорівна, а з 1961 року Садичко Людмила Андріївна.

За спогадами старожилів,  лікарня  розміщувалась у колишньому житловому будинку сільського священика. Розрахована вона була на 15 ліжок. Статистичні дані свідчать, що лікарня працювала із значними перевантаженнями, а тому в 1960  році було збудоване нове приміщення сільської лікарні на 25 ліжок, із них: 18 терапевтичних, 2 гінекологічні, 2 хірургічні, 3 пологові.

В 1962 році в Опришківській лікарні відкривається клінічна лабораторія, що значно покращило клінічне обстеження хворих, як в амбулаторних так і в стаціонарних умовах. Першим  лаборантом лікарні була  Недоступ Зінаїда Олександрівна, яка пізніше в цій же лікарні працювала акушером. .

З 1963 року головним лікарем Опришківської лікарні стає Савчук Ніна Григорівна, яка в цій   лікарні працювала терапевтом з 1961 року. В 1970 - 1972 роках головним лікарем лікарні працює Тимачева Раїса Макарівна, в 1972- 1975 роках. – Сивирин  Микола Євгенійович, а з 1975 року головним лікарем  -  Салтик (Крюк) Світлана Григорівна.

В зв'язку із будівництвом нового корпусу Глобинської центральної районної лікарні в 1976 році та збільшенням ліжкомісць,   Опришківську  дільничну лікарню було реорганізовано у лікарську амбулаторію. Першим завідувачем амбулаторії стала Салтик (Крюк) С.Г.

Спочатку це особливо не позначилось на наданні медичних послуг жителям села. Адже,  до міста Глобине курсували автобуси, при   лікарській амбулаторії було відкрито фізіотерапевтичний кабінет,  обладнаний сучасними на той час фізіотерапевтичними апаратами, електрокардіографічний  кабінет, що дало можливість отримувати лікування хворих в амбулаторних умовах.

Однак,  в подальшому  починається занепад сільської медицини в с. Опришки. Хронічно   не вистачає коштів на  проведення ремонтів приміщення, придбання сучасного медичного обладнання та медикаментів. В даний час приміщення потребує ремонту, застаріле медичне обладнання,   меблі та  інвентар  заміни та оновлення. Лікарняний заклад потребує укомплектування кваліфікованими кадрами. Саме в такому стані і дісталась зараз Глобинській об’єднаній громаді  Опришківська сільська амбулаторія. Тож, яке буде майбутнє сільської медицини залежить від багатьох факторів - головний з яких- не вирішеність законодавчо  питання  повноважень громади до управління первинною ланкою медициною – лежить в площині рішень народних депутатів Верховної Ради України та Міністерства охорони здоров’я. Але можемо сказати з впевненістю одне - керівництво міської громади та депутати міської ради не залишають сільську медицину наодинці з її проблемами.   Тож,  не даремно – реконструкція та ремонт Опришківської сільської амбулаторії заплановані на 2017 рік,  як один з важливих соціально-економічних напрямків подальшого розвитку  громади.

Група працівників Опришківської сільської лікарні - 1964 рік