Вулиця Гагаріна в м. Глобине, що йде від перехрестя з вулицею Бубнарівської і до перехрестя з вулицею Полтавського шляху має чимале навантаження. Адже саме по цьому відрізку шляху здійснюється рух вантажного та легкового транспорту в напрямку автошляхів  Київ-Харків через Великі Кринки-Мостовівщину  та  Кременчук-Полтава і Бориспіль-Дніпропетровськ через Манжелію-Козельщину. Тут  раніше вже неодноразово проводився поточний ремонт  дорожнього покриття,  від чого ця дорога мала численні нашарування асфальту, які робили її поверхню нерівною,   та і такий ремонт довго не витримував  значних навантажень  на дорожнє покриття.

5 вересня 2016 року в залі засідань Глобинської міської ради відбулося  засідання  робочої групи з підготовки відзначення Дня міста. 24 вересня 2016 року  Глобине відзначатиме   День міста. Так склалася традиція, що свято міста відзначається в дні, коли відбулося  звільнення нашого населеного пункту від німецько-фашистських загарбників у роки Другої світової війни.

Керуючись статтею 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” скликаю 12 сесію Глобинської міської ради І скликання 15 вересня 2016 року о 10.00 в залі засідань Глобинської міської ради.

Відшуміло святковим різноголоссям першовересневе свято Знань  в загальноосвітніх  закладах громади. Відпочилі після літніх канікул, повні сил і енергії зібралися школярі до своїх навчальних закладів. Розпочався новий навчальний рік. Та чимало проблем супроводжували підготовку освітян до нового навчального року. І все ж   найважче,  мабуть,  кожного року в цей час керівникам навчальних закладів. Адже,  потрібно відремонтувати   приміщення школи, навчальні класи  , подбати про матеріально-технічну базу та і, взагалі,  стільки всіляких проблем потрібно вирішити,  щоб навчальний рік розпочався,  як і годиться.  Давно вже відвикли директори шкіл від того, щоб проблеми шкільних закладів вирішувалися  за освітянські кошти.

Розкинулось по обидва боки річки Сухий Кагамлик  село Жуки, що на Глобинщині. З давніх часів  воно розміщувалось  на старовинному Ромаданівському шляху. Перші писемні відомості про це село відомі ще з  середини 17 століття. Проживали тут монастирські селяни  Київського Пустинсько-Миколаївського монастиря  та козаки Городиської (Градизької сотні). Багато славних сторінок в історії рідного краю та України вписали  жуківчани відстоюючи рідну землю та розбудовуючи свій населений пункт. Більше ста років тому на початку 20 століття село Жуки було великим населеним пунктом. Тут був постоялий двір, поштова станція, чудова споруда мурованої  Парасковіївської церкви  із дзвіницею, школа та бібліотека при церкві, щорічний ярмарок -  все це виділяло село з поміж інших населених пунктів округи.