Якщо розпитати будь-кого з старожилів вулиці Лялі Убийвовк, що в м. Глобине  та прилеглих до неї вулиць за старе глинище, то кожен відразу ж стане згадувати  своє дитинство, адже, майже в кожного з них щасливі миті дитячого дозвілля пройшли саме тут, а особливо зимової пори. І ви обов’язково почуєте розповідь про дрижаки, які тоді робили, як з них спускалися взимку, та так, що аж вітер свистів у вухах. Почуєте про безстрашних місцевих хлопців, котрі на лижах спускалися з високих урвищ до низу, про великі трампліни, що підкидали на декілька метрів вгору, про майстерність, яку потрібно було мати, щоб втриматись та доїхати до самого низу. А стільки лиж, санків  тут поламали, понабивали синців. А сміху стільки було, а дитячих радощів! А це ж все здоров’я. Адже,  на свіжому повітрі,  постійно в русі, затрачаючи зусилля,  щоб піднятися на гору  та втриматись під час спуску.  Що зараз діти і молодь? Втупляться в комп’ютери та й сидять біля них часами, не  те що ми раніше. Таку, чи приблизно таку,  відповідь ви обов’язково  почуєте, якщо станете розпитувати за старе глинище.

Та всі замовчують,  що в останні десятиріччя, це глинище, яке виникло на початку 30-тих років ХІХ століття, коли тут стали брати глину для випалювання цегли  під час будівництва поміщицею Анастасією Руденко  Глобинської Свято-Михайлівської церкви,  стало місцем стихійного звалища сміття та побутових відходів. Пацюки, бродячі собаки, неприємний сморід, зарості амброзії та інших бур’янів зробили це місце аж ніяк не придатним не лише для будь-якого виду дозвілля, а й стало створювати чималі незручності для проживаючих по цій вулиці  жителів.

Тож, ще в 2014 році, здійснюючи свою програму по боротьбі з стихійними сміттєзвалищами,  міська рада прийняла  рішення засипати ґрунтом частину глинища, щоб зменшити глибину урвищ  і отримати можливість спланувати цю місцевість та присипати наявне вже тут сміття, таким чином утилізувавши його на місці, адже вивезення його було б надто  дорого вартісним для громади. В перспективі в майбутньому тут передбачалось зона озеленення міста.

До цієї ініціативи відразу ж долучились представники громадськості: жителі,  як  цієї  вулиці,  так і з інших частин нашого міста, які вирішили добровільно долучитися до ідеї створення тут скверу. При чому не звичайного, а з використанням природних особливостей  цієї місцевості: схилів, пагорбів, низин. З відповідною пропозицією вони звернулися до сесії міської ради і на початку 2015 року міські депутати розглянули це питання і вирішили його позитивно. Весною 2015 року були висаджені перші дерева   на підвищенні зі сторони проїзної частини вулиці Лялі Убийвовк. На протязі літа власними силами та зусиллями громадських добровольців у верхній частині на підвищенні   проводилося викошування бур’янів та високорослої трави.

Цієї ж весни,  знову за сприяння міської ради,  та на прохання громадськості було передано до півсотні саджанців берізок  для засадження цього скверу. Тож, під вечір 14 березня  2016 року, по закінченню робочого дня, знову зібралися ті, кому не байдуже наше довкілля, хто свою мрію про чудовий сквер на цьому місці намагається втілити в життя, щоб висадити нові саджанці. Долучився до цих робіт і новий працівник комбінату комунального підприємства м. Глобине – інженер з благоустрою Сергій Карапиш. Не залишились байдужими цієї справи жителі вулиці Лялі Убийвовк: Володимир Лобода, Микола Туренко, Григорій Бондаренко,  Олександр та Лариса Логвин, В’ячеслав Кириченко. Приєднався до гурту добровольців і житель вулиці Приглєбова міста Глобине – Микола Огарь.

За короткий час було згребене минулорічне листя, залишки скошених бур’янів та трави.  Викопані ями для посадки саджанців,   як на підвищені зі сторони проїзної частини вулиці так і цілий ряд берізок висаджено зі сторони берега річки  Сухий Омельник.  Не зміг утриматись, щоб не  перевірити,  яким чином тривають роботи з благоустрою цієї території,  і міський голова Станіслав Джусь, який, прибувши на місце, теж долучився до насадження дерев, адже  березневий день не такий вже й великий, тож щоб встигнути все зробити не зайвою  була і допомога міського голови.  Саме за його ініціативою в одному з місць берізки були висаджені півколом. «Тут,  з часом,  можна була обладнати лавки для відпочинку , - зауважив міський голова Станіслав Джусь,- до того ж,  таке не звичне насадження дерев створить свою ізюминку і красу в  майбутньому сквері».

До речі,  під час копання міським головою чергової посадкової ями, було відкопано цеглину з клеймом букви «Ш». Така  цегла є історичною, адже саме таку цеглу на початку ХХ століття в містечку Глобине випускав цегельний завод, що належав   землевласнику, купцеві, почесному громадянину Михайлу Шапошникову. З неї будувалися  нові будови та промислові об’єкти в Глобине та навколишніх селах. Продавалась вона і населенню. Коли почали засипати  сміттям і побутовими відходами старе глинище, окремі жителі міста почали звозити сюди і  залишки старих будівель та хат.

Разом з міським головою Станіславом Джусем присутні  на висадженні дерев   жителі міста обговорили плани подальших робіт по благоустрою цієї території.

Під час насадження берез на місці колишнього глинища по вулиці Лялі Убийвовк в м. Глобине