Хто ж гальмує реформи? Друкувати
Четвер, 04 червня 2015 08:48

Депутати Полтавської обласної ради так і не зуміли вчора 3 червня 2015 року затвердити перспективні  плани  самодостатніх громад, хоч і розглядали це питання протягом декількох годин. Граючись у популізм  обласні депутати стали фактично гальмом реформування на теренах  області. Численні представники  сільських рад Полтавщини, що були присутні на сесії обласної ради  фактично відстоюючи свої «шкурні» інтереси, прикриваючись при цьому фразами захисту села,  кожен намагався зберегти  своє маленьке царство під назвою сільська рада. Та мабуть це і не дивно до популізму і можливості заробити дешевого авторитету долучаються навіть народні депутати. Так,  на  шпальтах Глобинської районки «Зорі Придніпров’я»   в одному з останніх травневих номерів  з’явилась була стаття  нардепа-свободівця Юрія Бублика, який теж, як кажуть, підлив масла до вогнища  для гальмування реформи, лякаючи селян діркою від бублика в разі здійснення адмінреформи. На жаль в більшості  депутатів піклування про проблеми села викликане тим, що  в Україні  скоро  мають відбутися чергові вибори,  бо саме під час них в політиків  просипається загострене відчуття любові до  українського народу та палке  бажання «захищати» його інтереси.

Якими б страхами не лякали селян, їх «палкі прихильники», але так жити як живуть органи місцевого самоврядування зараз – без належних повноважень і коштів не можна. Тож майбутня територіально-адміністративна реформа, яка не дивлячись на її активне гальмування,  все ж пробиває собі дорогу і є реальним шансом щось змінити на краще.  Що стосується майбутнього сіл. По-перше сільські ради не ліквідовуються,  а реформуються – замість сільського голови буде сільський староста, який  у відповідності із Законом  «Про добровільне об’єднання громадян» зобов’язаний: представляти інтереси жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної,  міської ради; сприяти жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування; брати участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища; вносить пропозиції до виконавчого комітету  сільської селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб; здійснює інші обов’язки, визначені Положенням про старосту. А саме Положення про старосту розробляється і затверджується  радою відповідної об’єднаної територіальної громади.

Так, що ніхто не мав наміру обмежувати права жителів села на отримання допомоги в оформленні документів, зверненні та розгляді таких звернень на первинному, так би мовити «сільрадівському» рівні, більше того сільський староста зобов’язаний буде це робити по Закону. І це ще не все. В нас багато сіл, які взагалі не мають  органу влади. Це так звані «села без сільрад». Тут з отриманням послуг і зараз виникають питання,  отож для вирішення цієї проблеми вже внесено зміни до закону про місцеве самоврядування, якими передбачається, що об’єднана громада має право прийняти рішення про створення посади старости в кожному населеному пункті, який цього потребує. А отже не тільки у центральних селах   буде посада сільського старости,  а є можливість введення такої посади і в інших селах,   де не має сільрад, а кількість жителів значна.

Те ж саме стосується і інших посад з колишнього апарату сільської ради: зокрема, землеміра.  Доцільність збереження таких посад на селі безумовна і зрозуміло, що вони залишаться і будуть працювати, а хто ще це вже вирішувати і сільським старостам і виконкомам та радам нових об’єднаних громад, де до речі будуть і депутати з усіх населених пунктів об’єднаної громади.  Хоча вже зараз ті хто дійсно  думає та переживає  про завтрашній день своїх громад, вважають за необхідне при розробці установчих документів об’єднаних громад подбати  про введення посад соціального працівника в кожному селі, помічника-секретаря старости,  працівників комунальних служб та інших.

А тепер по друге - за «добровільність» і за спекуляції цим терміном. Кожний свідомий громадянин своєї держави, не говорячи вже за народних депутатів,  повинен  хоча б бути знайомий з Конституцією України, в статті 92 якої   говориться, що  організація і діяльність органів виконавчої влади, зміна територіального устрою та засади місцевого самоврядування визначаються виключно Законами України, які приймає вищий законодавчий орган - Верховна Рада України. Тобто це не є в компетенції  окремо взятої сільської, селищної чи міської ради. В даному випадку    добровільність вибору полягає в тому що у жителів населених пунктів є поки що вибір об’єднатися, з майбутніми  центрами об’єднаних територіальних громад визначених перспективними планами в нашому районі: як, наприклад для Пирогівської та Опришківської з Глобинем чи Градизьком,   Жуківської з Глобинем чи Бугаївкою.

По крайній мірі дивними є і утопічні ж плани окремих сільських голів об’явити себе центром нового  адміністративного   об’єднання, яке, як правило,   нічим не обґрунтоване,  крім власних амбіцій. Адже  для цього потрібно мати розвинуту інфраструктуру, врешті ті ж самі приміщення, офісні меблі та техніку для розміщення  відповідних служб і установ, щоб забезпечити населення належними та необхідними  адміністративними та соціальними послугами. А утримання некомплектних шкіл. За чий це рахунок буде створюватись  та утримуватись.  Тим більше, що такі центри не можуть створюватися в зоні ближче 20 кілометрів від вже визначеного адміністративного центру, якими згідно затвердженої вже методики є районні центри,  колишні районні центри та селища або села, які знаходяться на відстані  20 кілометрів від зазначених вище населених пунктів, що підпадають під визначення адміністративних центрів. В першу чергу цим і повинні були керуватися обласні обранці при розгляді перспективних планів створення  об’єднаних самодостатніх територіальних громад, а не перейматися популістськими заявами.

І нарешті про самі адміністративні центри нових територіальних об’єднань на території Глобинщини, які так і не спромоглася затвердити сесія  обласної ради.

На території  Глобинського  району згідно перспективного плану спроможних громад має бути утворено 5  об’єднаних територіальних громад з центрами в місті Глобине, селищі Градизьк та селах Великі Кринки, Бугаївка та Пустовійтове.

До складу Глобинської міської об’єднаної територіальної громади  згідно зазначеного плану мають входити крім  населених пунктів Глобинської міської ради населенні пункти наступних сільських рад – Пирогівської, Опришківської, Жуківської  та Бабичівської.

Таким чином,  до складу Глобинської об’єднаної територіальної громади  буде входити 22 населених пункти в яких проживатиме 15 815 осіб.  Обсяг доходів  бюджету об’єднаної громади становитиме понад 40 млн. грн..

До складу Градизької  селищної  об’єднаної територіальної громади входитимуть, крім населених пунктів Градизької селищної ради,   населенні пункти Пронозівської, Погребівської та Борисівської сільських рад. Всього 13 населених пунктів з населенням  12407 осіб.  Обсяг доходів  бюджету об’єднаної громади становитиме понад 13 млн. грн..

До складу Великокринківської сільської  об’єднаної територіальної громади   входитимуть  населенні пункти Великокринківської,   Зубанівської, Іваноселещанської, Землянківської, Купєватовської та Федорівської сільських рад, а всього – 25 населених пунктів з кількістю жителів в них – 8364 осіб. Обсяг доходів  бюджету об’єднаної громади становитиме понад 12 млн. грн..

До складу Бугаївської сільської  об’єднаної територіальної громади входитимуть населенні пункти  Бугаївської, Броварківської, Святилівської, Горбівської та Гриньківської сільських рад, а всього – 16 населених пунктів з населенням 6677 осіб. Обсяг доходів  бюджету об’єднаної громади становитиме понад – 10 млн. грн..

До складу Пустовітівської сільської об’єднаної територіальної громади входитимуть населенні пункти  Пустовітівської, Обознівської, Пузиківської, Фрунзівської, Манжеліївської та Заможнянської сільських рад, а всього – 17 населених пунктів з кількістю жителів в них – 5570 осіб. Обсяг доходів  бюджету об’єднаної громади становитиме понад – 9 млн. грн..

До речі, за останню об’єднану територіальну громаду, мабуть не зовсім доцільним є розміщення  адміністративного центру в одному з його країв – більш доцільним було б його розмістити в с. Фрунзівка. А так жителі того ж Заможнього не відчують суттєвих змін в покращенні для них якості та доступності адміністративних і соціальних послуг від такого територіально-адміністративного реформування.

Переконані, що ті хто буде з адміністративним центром в м. Глобине, найбільше виграють  від вказаної реформи, адже мають найбільш кращі перспективи для розвитку,  як своєї інфраструктури,  так і благоустрою населених пунктів. А найбільше потерпатимуть ті,  хто під час проведення цієї реформи проявив найбільше самодостатніх «амбіцій».  Але всьому  свій  час.

 

Під час наради з питань майбутнього обєднання територіальних громад в Глобинській міській раді (зліва направо): Глобинський міський голова Станіслав Джусь, секретар Глобинської міської ради  Галина Токаренко, Опришківський сільський голова Тетяна Садлівська та Жуківський сільський голова Ольга Козіна