Звернення до нащадків Друкувати
Вівторок, 07 листопада 2017 15:26

7 листопада 2017 року в приміщенні офісу ТОВ АФ «Мічуріна» відбулася непересічна подія. Тут зібралися ветерани праці цього підприємства, яке є правонаступником,  колись відомо далеко за межами області однойменного колгоспу,  з тим, щоб  ознайомитись з посланням працівників колгоспу до нащадків,   яке вони підготували були 50 років тому. Участь в цій зустрічі брали і почесні гості: міський голова Станіслав Джусь, керівник ПАФ «Урожай», син  колишнього найуспішнішого головного агронома цього підприємства   Галини (Ганни) Петрівни Андрієнко – Володимир Андрієнко, представники ЗМІ.

Збудувавши в 1967 році  нове  двоповерхове адміністративне  приміщення  контори підприємства,  працівники колгоспу «Мічуріна»  на загальних зборах колгоспників 2 листопада 1968 року підготували лист-звернення  до нащадків, який заповідали відкрити  та ознайомитись з його змістом в 2017 році. І хай цей лист містить нашарування ідеологічного комуністичного лушпиння в дусі того часу,   та основні його твердження і сьогодні не втрачають ні своєї ваги,  ні свого значення.

 На правах господаря та беззмінного очільника цього підприємства,  на протязі десятків років,  Володимир Шкірко розповів присутнім про   славне історичне минуле сільськогосподарського підприємства, його керівників та передових працівників, а, також, зупинився на історії самої капсули з посланням до нащадків. Послання було поміщено в  металеву капсулу, спеціально виготовлену з нержавіючої сталі  на Кременчуцькому автозаводі  та закладену в нішу стіни адміністративного приміщення.

Місце,  де знаходилася ніша,  було закрите  мармуровою плитою з відповідним написом. Та в буремні 90-роки минулого століття  один із злочинців зазіхнув  на капсулу і,   розбивши мармурову дошку,  її викрав. До честі тодішніх працівників місцевого райвідділу міліції,   оперативно, професійно та вміло відразу ж знайшли злочинця та конфіскували в нього викрадене. В подальшому капсула з посланням до нащадків вже зберігалася більше двадцяти років в сейфі керівника підприємства.

alt

alt

Керівник ТОВ АФ "Мічуріна" Володимир Шкірко відкриває капсулу із посланням із далекого 1968 року від працівників колгоспу "Мічуріна"

В присутності  запрошених осіб,   Володимир Шкірко відкрив капсулу та дістав два,  трішки пожовтілих від часу,  листки  цупкого паперу з машинописним текстом. Присутнім на заході зміст листа-звернення зачитав  міський голова Станіслав Джусь.

alt

alt

Глобинський міський голова зачитує текст листа-звернення до нащадків 

Розпочинається воно словами «Нашим нащадкам, трудівникам  сільського господарства 2017 року».   Сьогодні зміст листа,  в частині досягнень трудівників колгоспу,  здається не таким  вже грандіозним та великим,  та все ж таки,  необхідно виходити з історичних реалій того часу. Коли писали листа-звернення,  в листопаді 1968 року,  після закінчення Другої світової війни пройшло лише 23 роки. 25 років з часу звільнення Глобине від ворожої окупації. Внаслідок військових дій,  наше місто було практично повністю зруйноване, знищені вогнем будинки його жителів та господарські будівлі. Більша частина жителів відразу по звільненні від окупації жила в  тимчасово пристосованих для житла землянках.

За двадцять років Глобине невпізнанно змінилось. Особливо успіхи були в роботі  сільськогосподарського підприємства «Мічуріна». І досягли вони їх своєю самовідданою, наполегливою працею, організаторським  та хліборобським талантом їх  керівників та спеціалістів.

В своєму листі-зверненні   «мічурінці»,  порівнюючи попередні часи,  відзначають: «значно підвищилась культура землеробства, зміцніла технічна озброєність господарства. Проведено електрифікацію всіх виробничих процесів. В колгоспі зараз є 58 тракторів…, 18 комбайнів, 26 автомашин, 46 електромоторів. Тепер на кожний трактор у нас припадає 680 гектарів  умовної оранки.

На полях ми одержуємо високі і сталі врожаї  сільськогосподарських культур. В цьому,  вкрай несприятливому,  році  урожай зернових з кукурудзою становить 23,2 центнера з гектара, в тому числі,  озимої пшениці – 23,4 центнера.

Бригада Григорія Макаровича Мірошниченка  виростила по 28,4 центнера пшениці на кожному гектарі посіву. Цукрові буряки  вродили по 300 центнерів з гектара. А ланки Галини Сергіївни Борщик та Марії Іванівни Курченко зібрали їх по 418-380 центнерів з гектара.

Нині колгосп утримує передові рубежі  в районі по виробництву продуктів тваринництва. В минулому ювілейному році на 100 гектарів сільськогосподарських угідь ми виробили по 416 центнерів молока і 92 центнери м’яса, надоїли від корови по 2346 кілограмів молока. В цьому році успішно виконані річні плани продажу  державі всіх видів сільськогосподарської продукції».

В своєму зверненні працівники колгоспу відмічають і тих,  без кого не було б таких значних для того часу успіхів. Це голова колгоспу Василь Єрофейович Курченко, свинарка Марія Яківна Павлюченко, бригадири Трохим Якович Сироватень, Василь Миронович Скляр та ланкова Ганна Опанасівна Клименко, агроном Ганна Петрівна Андрієнко, механізатори Дмитро Суховієнко, Василь Скапа, Михайло Черевань, Григорій Шевченко, Олександр Дериземля, доярки Олександра Краплина, Надія Захарченко, Анастасія Козуб, Аза Чиверда, свинарки Мотрона Крутипорох, Марія Корнієнко, шофери Іван Мирошник, Яків Семенов, Павло Бодаква, Михайло Дробот, колгоспники Яків Удод, Омелян Бойко та інші. 230 працівників колгоспу удостоєні державних нагород за свою працю.

Зараз можуть викликати, навіть,  посмішку ті досягнення в матеріальному стані колгоспників, які зазначають,  як великий  успіх,   у своєму зверненні «мічурінці-шестидесятих». Однак,  окремим з них,  в галузі житлового будівництва,  можна позаздрити і зараз. Судіть самі: «тільки за останні роки 75 сімей справили новосілля, у користуванні колгоспників 250 телевізорів, 186 пральних машин, 75 холодильників, 3 легкові автомобілі, 50 газових плит…»

Звертаючись до нас,  поколінь, що житимуть в 21 столітті,  вони вказали : «Дорогі нащадки! Ви житимете в новому столітті…Бачимо Вас високосвідомими, високоосвіченими  трудівниками. Віримо, що Ви збережете все хороше,  зроблене нами,  і розвиватимете, удосконалюватимете наш досвід, наші здобутки далі. Через півстоліття  Ви одержуватимете значно вищі врожаї, ніж ми, виробництво тваринницьких продуктів зросте в кілька разів, а продукція, яку Ви вироблятимете, буде найвищої якості.

Бачимо розумні машини на полях. Але ми віримо, що освоївши найдосконалішу техніку, Ви не втратите любові до землі, що Ваші золоті руки доглядатимуть її ще старанніше, використовуючи  багатства людської думки і техніку».

І як в підтвердження цих слів, керівник  ТОФ АФ «Мічуріна» Володимир Шкірко, повідомив присутнім, що   в цьому році підприємство закінчило  збір врожаю кукурудзи, який   становить  60-65 центнерів з гектара. Агрофірма орієнтується на вирощування органічної продукції, а використовує при цьому найновішу техніку, обладнану комп’ютерним  устаткуванням здатним задавати механізмам завдання знищувати під час обробітку посівів лише бур’яни. Чим не виконання заповітів  хліборобів 60-их  років минулого століття?

Не оминули  працівники колгоспу «Мічуріна»  і перспектив розвитку самого населеного пункту  Глобине: «зараз ми розпочинаємо перебудову нашого селища. За півстоліття виросте тут, у предковічному степу, справжнє місто. Його будувати й Вам, громадянам двадцять першого століття. Переконані,  що Ви будуватимете його швидше і краще, ніж ми, спираючись на могутню техніку. Ми хочемо, щоб у Ваших будівлях, Ваших планах вчувалися і бачилися тони і кольори сонця, світла, тепла».

Сьогодні ми можемо вже стверджувати,  що мрія глобинців, які складали текст листа-звернення  до нащадків про Глобине,  як місто,  здійснилася. І зараз наше місто,  дійсно , розвивається і стає кращим.

«Та,-  як зауважив міський голова Станіслав Джусь, звертаючись до присутніх на цій зустрічі, - ми маємо набагато більші перспективи до розбудови міста, які відкриються нам із закінченням будівництва багатостраждальної  та довготривалої  будівельної епопеї - центральної каналізації міста. Через те ми таку увагу приділяємо цій будові. Роботи вже наближаються до свого завершення.  Зведення очисних споруд центральної каналізації дозволить будівництво багатоповерхівок в нашому місті, зробить безпечнішою екологію, дасть поштовх розвитку міста, адже отримати житло зможуть,  як жителі міста, хто перебуває на черзі,  так і ті,  хто проживає в інших місцевостях, розв’яже нам руки для вирішення інших важливих питань розбудови міста.

Можливо, що   через 50 років, коли ця проблема буде давно вже вирішена,  і, навіть, кожна приватна садиба матиме змогу підключитися до центральної каналізації,  все це здаватиметься комусь і дріб’язковим. Такі є реалії життя.

Та ми,  покоління  глобинців, що зараз проживають в місті,  вдячні тим, хто відбудував його в післявоєнні роки, хто дав могутній поштовх для закладання матеріальної бази сільськогосподарських підприємств та розбудови нашого міста. В нашій вдячній пам’яті вони завжди будуть гідним прикладом для наслідування».

Учасники зустрічі підняли питання відновлення роботи  історично-краєзнавчого музею міста, куди можна було б передати чимало цікавих та важливих експонатів та документів з історії сільськогосподарського підприємства, а також внесли ініціативу про створення аналогічного листа-звернення до майбутніх поколінь.

alt

alt

alt

alt

Учасники зустрічі