9 листопада 2016 року в м. Глобине в залі засідань міської ради відбулася перша зустріч з  обговорення проекту Стратегії розвитку громади за участю польської делегації менеджерів, які її підготували, керівництва Глобинської громади, начальників та провідних спеціалістів відділів виконкому Глобинської міської ради, в.о. сільських старост громади, представників громадських організацій, депутатів Глобинської міської ради та депутата Полтавської обласної ради Інни Авраменко.

Виступаючи перед присутніми Глобинський міський голова Станіслав Джусь та голова польської фундації менеджерських ініціатив   пан  Павел Прокоп звернули увагу присутніх на важливість прийняття такого документа та ті перспективи для успішного розвитку,  які   надає  Стратегія. Адже наявність такого документа відкриває дорогу для отримання інвестицій та міжнародних грандів,  формує  напрямок соціально-економічного розвитку громади на  десятиріччя вперед.

Під час обговорення основних  положень Стратегії присутні цікавилися  польським досвідом  з розв’язання тих чи інших проблем та напрямків  життєдіяльності громади. Так, начальник відділу соціально-економічного розвитку та інвестицій виконкому міськради Володимир Бондар цікавився роллю та ступенем участі громадськості у вирішенні актуальних питань соціально-економічного розвитку громади, в.о. Пирогівського сільського старости  Тамара Кір’ян  переймалася питаннями перспективи і доцільності бюджетів участі, коли за пайової участі громадськості та бюджетів громади вирішуються   питання, які мають локальне значення для тієї чи іншої частини громади.

Відповідаючи на ці запитання,  голова польської гміни – громади Конопніца, яка розміщується в приміській зоні м. Любліна – пан Мирослав Жидек, зауважив, що практично більшість важливих питань і рішень для громади приймається після консультацій з громадськістю  та вивчення громадської думки. Але,  особисто в них,  такі інтереси різних верств суспільства представляють, в першу чергу,  громадські депутати. Поширена практика зустрічей керівництва громади з жителями за місцем їх проживання – на сходках в  населених пунктах. Для бюджетів  участі, так званого фонду старост, виділяється 1% від бюджету громади. Ці кошти направляються за рішенням та співучасті окремих груп жителів на вирішення їх проблем – ремонту громадських зупинок, ремонту лавок, благоустрою паркових зон та зон відпочинку та таке інше. І при цьому, чим більша дольова участь громадськості в реалізації певних проектів, тим більше шансів на реалізацію таких проектів.

В свою чергу,  пан Павел Прокоп, який одночасно є радником мера м. Любліна, зауважив, що безпосередньо в польському місті Люблін створено чимало дорадчих органів: рада молоді, рада пенсіонерів, рада громадських організацій та інші, з якими проводяться консультації у ході прийняття тих чи інших важливих питань з життєдіяльності міста.

Обласний депутат Інна Авраменко розповіла польським менеджерам про проблеми розвитку бізнесу в нашій державі, і саме головне,  на її переконання, безперспективність розвитку малого підприємництва  серед молоді. Так, як  вони в своїх намірах розвинути чи створити свій власний бізнес, не дивлячись, навіть, на його перспективність  та наявність  напрочуд вдалих бізнес-проектів – повністю залежать від статку своїх батьків, адже,  жоден банк в Україні не кредитує їх. Звернула увагу і на високі банківські проценти, і на труднощі з отриманням кредитів і тими, хто вже має власні підприємства та комерційні заклади.

Начальника фінансового відділу виконкому міськради Світлану Замогильну цікавив  стан справ в освітній галузі в Польщі та вирішення ними питань фінансування. Мирослав Жидек, війт гміни Конопніца, надаючи пояснення з цього приводу зауважив, що в Польщі дуже розвинуте приватне підприємництво, яке зокрема, набуло поширення і в освітній галузі. В їх громаді, яка по кількості населення (14 тисяч жителів), кількості населених пунктів – 20 проти 23 в нашій громаді, дуже схожа на Глобинську об’єднану громаду – існує 5 початкових шкіл та одна гімназія (середня школа), а також 1 приватна школа. При початкових школах існують комунальні дитячі ясла та 6 приватних дошкільних навчальних закладів. Всього навчається в  польській громаді 900 учнів. Найбільшою проблемою для громади є утримання вчителів, адже їх заробітні плати є досить високими – польський вчитель отримує  заробітну плату в грошовому еквіваленті – 70-80 тисяч грн. в місяць. Тому, зрозуміло, що  доцільність та ефективність існування  навчальних закладів  тут постійно в центрі уваги.

Чимало уваги приділи учасники зустрічі з обговорення проекту Стратегії і питанням екології, де звернули увагу на відсутність в  нашій громаді механізмів дієвого впливу на підприємців і підприємства, а також, окремих мешканців, які забруднюють навколишнє середовище  стоками стічних промислових відходів, побутових відходів та сміття із власних домогосподарств. В Польщі ж, навпаки, крім профілактичних, так званих, ввічливих форм  попередження про недопущення дій по спричиненню шкоди довкіллю діють і жорсткі  штрафні санкції, які,  в разі повторного їх порушення після застосування штрафних санкцій,  здатні довести підприємства до банкрутства. Та, насамперед, в Польщі активно діють    громадські екологічні організації, які досить відомі, добре розвинуті, авторитетні  та досить дієві. Якби, наприклад, в Польщі дізнались, що якесь підприємство,  забруднює своїми відходами річку – це було  б настільки резонансно, що біля цього підприємства були б багаточисельні пікети громадських активістів, там  були представники засобів масової інформації, така б новина не сходила із шпальт газет та журналів, екранів телевізорів і так   тривало б до тих пір поки  керівники підприємства не понесли кримінальну чи адміністративну відповідальність, а підприємство або ж припинило свою роботу або ж усунуло факт забруднення навколишнього середовища.

Суспільство в Польщі має вже зовсім інший менталітет та надзвичайно активне  при вирішенні питань, які мають соціально важливе значення.

В перспективах розвитку Глобинської громади  польські менеджери вбачають і розвиток туристичної галузі. Адже історія Глобинщини має багато славних сторінок, чимало з яких можна зробити привабливими та цікавими. В цьому аспектів велике значення має    демонстрація і культивування козацьких традицій. Легендарним засновником громади був останній писар Запорізької Січі Іван Глоба - від прізвища якого й походить назва громади.

Розважлива і далекосяжна рекламна політика міста і громади (при підготовці туристичної стратегії) буде становити важливе джерело доходів мешканців. Детальне відтворення історії повинне знайти своє продовження у заходах зі сфери розвитку історично-патріотичного туризму, розробленого у новаторській і привабливій формах.

З огляду на велике зацікавлення активними формами туризму, слід опрацювати ряд різноманітних видів туристичного дозвілля, створення туристичних шляхів, тематичних сіл. Все це повинно відповідати очікуванням вимогливого, сучасного туриста, який цінує сучасні технології, використання елементів активного дозвілля, науки, змагання та хорошого відпочинку, пов'язаного з елементами локальних традицій.

Проект Стратегії  розвитку Глобинської громади буде наданий для загального ознайомлення громадськості. Кожний  житель нашої громади матиме право внести свої зауваження та пропозиції до проекту Стратегії. Цей документ не включає в себе конкретні заходи – збудувати той чи інший об’єкт, провести той чи інший захід – він містить загальний напрямок, перспективні цілі і завдання  соціально-економічного розвитку громади на   десятки років вперед.

Під час проведення обговорення проекту Стратегії розвитку громади